Український вибір: між Молдовою та Білорусією
«Ви хочете жити як у Європі чи як в Росії?» - полюбляють цікавитися прихильники євроінтеграції. Питання це слід вимовляти з надривом, щоб підкреслити всю очевидність вибору - та ще для того щоб той, кому ставлять питання, не здогадався про те, що ним маніпулюють.
Адже насправді такого вибору перед Україною немає. Не існує комплексу дій, які слід вжити для того, щоб в найближчому майбутньому одесити жили так само, як, скажімо, мешканці Мюнхена, Марселя або Барселони. Що характерно, і друга частина альтернативи також є не надто актуальною: «життя як у Росії» визначається низкою чинників, характерних виключно для Росії, які в Україні відтворені бути не можуть.
А в чому ж тоді полягає той самий доленосний «вибір», який регулярно закликають зробити нас з високих трибун того чи іншого роду? Між чим і чим ми, взагалі кажучи, обираємо? Насправді, ми обираємо між двома векторами розвитку - як і всі держави пострадянського простору. Тут і далі ми будемо називати ці вектори «західним» (ліберальна економічна модель, орієнтована на ЄС і США зовнішня політика) і «східним» (протекціонізм в економіці, сильний державний сектор, зовнішня політика, орієнтована на Росію).
Іншими словами, вибір насправді формулюється не як «В Європі чи в Росію», а «з Європою чи з Росією» - іншими словами, вибір між європейським і євразійським вектором розвитку.
Навіть у такій постанові питання ця тема вкрай політизована та вкрита товстим шаром міфів і стереотипів. Тому автор цих рядків пропонує піти від міркувань загального характеру і порівняти досягнення країн, що вибрали той чи інший шлях.
Так, класичними «західними» («європейськими») країнами є Молдова та Грузія (остання навіть вважається багатьма українськими лібералами зразком «правильної» країни - недарма в новому українському уряді так багато вихідців з Грузії). З іншого боку, найбільш типовими «східними» («євразійськими») державами слід вважати Білорусію і Казахстан. Давайте подивимося, яким з цих країн вдалося отримати великі досягнення у справі розвитку своїх економік.
У кого вийшло, а у кого - не дуже
ВВП на душу населення в Казахстані становить 5424 доларів США, в Республіці Білорусь - 4913. У Грузії цей показник становить 2164 долара, у Молдавії - 1135. В Україні, для довідки - 2138 доларів (інформація Світового банку за 2013-й рік, розрахунок ВВП в цінах 2000-го року).
Вельми показовою і динаміка зміни цього показника.
Станом на 1990-й рік за цим показником серед перерахованих вище країн також лідирував Казахстан (3073 доларів). Як видно, за минулу 25 років Казахстан збільшив ВВП на душу населення на 76%. Білорусія в 1990-му році могла похвалитися ВВП в 2328 доларів на душу населення. За 25 років вона збільшила цей показник в 1,11 рази, ставши лідером за темпами зростання серед усіх порівнюваних країн.
Що ж до «західних» Молдови та Грузії, то їхні сьогоднішні показники ВВП на душу населення нижче показників 1990-го року: Грузія (на той момент займала друге місце серед країн, про які ми говоримо) втратила 13%, а Молдавія (1612 доларів в 1990-м) - майже 30%.
Але, можливо, «західні» країни обганяють «східні» за іншими показниками? Подивимося.
Взяти, приміром, таку «священну корову» ліберальних економістів, як приплив іноземних інвестицій. У 2013-му році на кожного мешканця Казахстану припадало 572 долара прямих іноземних інвестицій (чистий приплив). Для Білорусії цей показник склав істотно менше: 236 доларів на душу населення. При цьому в Грузії на душу населення припадало 210 доларів інвестицій, а в Молдові - всього 69. Як видно, і тут результати порівняння виявляються не на користь «західного» вектора.
А як щодо продуктивності праці? Одним із способів оцінки цього показника є все той же ВВП, тільки взятий в розрахунку на одного зайнятого мешканця країни. Тут першість посіла Білорусія: 30974 доларів, на другому місці - Казахстан, 25447 доларів, Грузія і Молдова знову відстають: 19466 і 15190, відповідно. Цікаво, що в 1990-му році лідером був якраз Казахстан, за ним «ніздря в ніздрю» йшли Молдова і Грузія, а Білорусія починала «капіталістичне змагання» на самій нижній щаблині.
Зате Молдова і Грузія суттєво випереджають Казахстан і Білорусію за рівнем незаможного населення: 16,6% в Молдові та 14,8% в Грузії проти 6,3% в Білорусії і 3,8% в Казахстані. Варто згадати про такий показник, як індекс Джіні, що характеризує розподіл прибутків у суспільстві: чим більше його значення, тим більше суспільство розшароване, а національні доходи зосереджуються в руках окремих груп населення.
Іншими словами, країни, що вибрали «східний» вектор розвитку, схоже, демонструють істотно кращі показники економічного розвитку.
І розмірковуючи про те, куди ж у кінцевому підсумку слід йти Україні, про це не слід забувати.
Юрій Ткачов
Джерело: «Таймер»
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Загрузка...