Українське питання: торговельне регулювання. Чому важливо грати на випередження

(19 серпня 2013, 09:28)

---

Називати торговельною війною те, що зараз відбувається на російській митниці щодо українських товарів, в корені невірно. Торгова війна передбачає наявність взаємних конфліктів, а вони в даному випадку відсутні.

Конфлікту немає в принципі, тому що обидві сторони позначили свої цілі. Росія формує євразійський ринок. Україна має намір стати учасником ринку європейського. У чому, власне, конфлікт і війна? 

А значить те, що відбувається на митниці, це зовсім не війна і не конфлікт. Посилений контроль щодо українських товарів - це лише перший крок розгортається сценарію. Причому сценарій цей зумовлений політекономічними законами і відношення до волі правлячого класу вже не має. Тому що рішення, що запускають ці процеси, українською стороною вже прийняті.

Отже, українська сторона твердо має намір підписати договір про асоціацію з Європейським союзом. А це означає автоматичне закриття євразійських ринків.

Тобто процедура посилення контролю за імпортом з України стала б неминуча через півроку, коли договір про асоціацію з Євросоюзом вступить в дію.

Товари, що приходять з України, довелося б піддавати особливим перевіркам у силу того, що єдиною торговою метою договору про горезвісну асоціацію є перетворення України в периферійний ринок європейських товарів і послуг, які повинні замістити або поглинути українські. Тобто в периферійний ринок конкурентів, від яких Митний і майбутній Євразійський союз огороджуються митами та зборами, щоб стимулювати власне виробництво.

Договір про Євроасоціацією: принцип МММ

Це означає, що протягом декількох років український ринок насититься в першу чергу польськими, угорськими, чеськими та болгарськими товарами. Тому що торгова архітектура ЄС це - аналог МММ: кожен новий учасник отримує свою частку прибутку за рахунок залучення нових акціонерів.

Тільки прибуток в даному випадку вимірюється не віртуальними євро, а цілком конкретною можливістю продавати свої товари. І за рахунок євродотацій регулювати низьку собівартість, яка дозволяє поглинути місцевого виробника. Вже сьогодні в західних регіонах України польські та італійські харчові продукти та побутова хімія коштують дешевше українських, а торгівля ними - популярний бізнес.

Як ринки Польщі, Угорщини та Румунії є периферійними ринками для Німеччини, так Варшаві, Бухаресту та Будапешту необхідний власний периферійний ринок, куди можна збувати свої товари; отже, зберегти робочі місця, вижити під час кризи. Що відбувається з членами ЄС без периферійних ринків, ми могли бачити на прикладі Греції та Кіпру.

Щоб МММ працювало, потрібно, щоб кожен учасник приводив нових членів клубу. А хто не може цього зробити - той банкрут. І живе на подачки Єврокомісії.

У що перетвориться ринок України?

Саме формування периферійного європейського ринку на Україні є головним бонусом для східних членів Євросоюзу. Тому саме Республіка Польща так активно лобіює договір про асоціацію між ЄС і Україною. Аналогічна поведінка Румунії щодо Молдови, для якої молдавський ринок вже є периферійним, і залишилося лише закріпити цей статус де-факто.

Отже, в найближчі рік-півтора ринок України повинен насититися товарами переважно східних членів Європейського союзу. Але крім насичення, власне, українського ринку це означає, що Україна стане джерелом європейських товарів під виглядом українських. Тому що Польща чи Румунія, будучи членами ЄС, працюють з євразійськими ринками на загальних підставах і жодних преференцій не мають. Використовуючи ж транзитний ринок України, польський або румунський товар може проникати на євразійські ринки на особливих торгових умовах.

У реальності це означає, що до 2015-2016 років на польську сметану або сири будуть переклеювати етикетки, маркіруючи нібито українське походження, - і намагатися завезти до Росії.

Адже якщо для Європи український ринок стає периферійним ринком для збуту товарів, то для Євразії український ринок перетворюється на джерело сірого імпорту та контрабанди.

Але якщо з Євросоюзом можна торгувати, застосовуючи мінімальні перевірки товарів на митниці - все-таки євробюрократія працює, - то до України неминуче доведеться застосовувати підвищені заходи контролю.

Тому що формування периферійного ринку, насиченого товарами конкурентів, в умовах продажності і безвідповідальності українського правлячого класу - це постійне джерело контрабанди та неякісного товару.

Отже, називати те, що відбувається на російській митниці «торговою війною» в корені невірно. Бюрократизація і формалізація процедур російської митної служби стосовно українського експорту - це всього лише гра на випередження. Тому що якщо не зробити це сьогодні, то все одно доведеться робити завтра - коли український ринок остаточно стане периферією євроринку.

Все, що відбувається, насправді, є лише торговим врегулюванням українського питання. Тому що українські власті зробили свій вибір і визначили сценарій масштабного соціально-економічного колапсу республіки.

А сценарій криз на торговій периферії Європи гранично ясний на прикладі Єгипту і Туреччини - треба максимально убезпечити себе від непотрібного імпорту. Як неякісних товарів та контрабанди, так і рознощиків політичної кризи, якими є український правлячий клас і елітарії.

 

Але окрім гри на випередження треба нарешті перестати ставитися до України як до політичного суб'єкту в Євразії. І почати ставитися як до об'єкта - з відповідною політичною та економічною стратегією поведінки в українському напрямку.

Семен Уралов

Джерело: http://www.odnako.org/blogs/show_27351/

---

Розмістити у себе

---

---