Ми в соц. мережах


Статистика

Навальний повинен сидіти

(10 червня 2013, 14:00)

Так вийшло, що Олексій Навальний перетинався зі мною по життю неодноразово, і, отже, я знаю його особисто. Не говорячи вже про те, що останні років шість з цікавістю стежу за його метаморфозами - для тих, хто живе в інтернеті це нормальне явище. Коли він перетрушував у блозі білизну всяких корпоративних шахраїв - за замовленням інших корпоративних шахраїв, як згодом з'ясувалося, - це хоч було цікаво, і саме цим він отримав широку популярність в інтернеті. Ще троллив партію влади - взагалі свята справа, це у нас люблять. Ну, підробляв заказухою - і що? Для російського популярного блогера це звичайне явище. Але тут навколо нього почали гинути і пачками сідати у в'язницю люди, і це перестало бути забавним. До того ж на тлі всього цього він заявив про президентські амбіції, і я вирішив освітити деякі етапи розвитку людини, яка намірилася очолити мою країну.

Почати доречно з того, що його постійно звідусіль виганяли. Запитайте у Явлінського - за що Навального вигнали з молодіжного «Яблука»? За нацизм. За що закрили дебати, організатором яких він колись був? За те, що він перетворив захід на нацистські шабаші. В інтернеті повно старих роликів з нацистськими виступами Навального. Він постійно розпалює міжнаціональний розбрат, спекулює різко антикавказькою риторикою і багато років ходив на так звані «Російські марші», де гопота з усіх районів Москви і Підмосков'я, вигукуючи фашистські гасла і метаючи «зіги», марширувала по місту під прапорами зі свастикою.

Мене він, до речі, роки півтора назад теж на це мракобісся запросив. Після чого я зрозумів, що Олексій остаточно загубив залишки адекватності, і припинив з ним будь-яке спілкування.

Зараз про ці штрихи до його біографії згадувати ніби як би й не прийнято: ореол борця з корупцією і таке інше. Але мені-то відомо, що з Навального такий же борець з корупцією, як з Бокасси правозахисник.

Шахраєм Навальний був завжди. Юридичний «стаж» він напрацював, працюючи у власній конторі заступником самого себе. Цупив по дрібниці у нині покійної партії СПС, яку очолював тоді його друг Микита Білих, що нині є губернатором Кіровської області. Білих взагалі зіграв дуже істотну роль у житті Навального: коли Олексій, будучи ведучим дебатів, вистрілив з травматичного пістолета в обличчя одному з глядачів, то з району витягнув його Білих, який був тоді депутатом Держдуми. Ставши губернатором, Білих зробив його своїм радником. Прикриваючись ім'ям Білих, Навальний намалював собі в Кіровській області адвокатський статус. Ні дня, до речі, не пропрацювавши адвокатом; а це - шахрайство. Згодом з'ясувалося, що Навальний ще й обібрав регіон, - приголомшуючи дуже гучним для тихої провінції титулом губернаторського наближеного, харизматичний шахрай змушував місцевих підприємців укладати вигідні йому угоди і привласнив мільйони чужих рублів. Резонне ж питання - а куди дивився сам Білих? - залишимо на губернаторській совісті. Ну, і особисто для мене показово, що охоронцем Навального є колишній підлеглий людини, яка відбуває довічний термін за шість убивств - голови служби безпеки ЮКОСа Пічугіна.

Далі - більше. Зловживши популярністю у блогерів, Навальний захопився і почав організовувати на дозволених мерією мітингах масові безлади. Із закликами скидати діючу владу, а як же. А головна проблема наших блогерів в тому, що вони вважають себе реальною силою, на ділі ж їх не завжди вистачає навіть на упорядковування власних сортирів. До речі, оскільки Навальний сам є носієм психології блогера, він теж думав, що Болотяна у повному складі відправиться в Кіров на його суд, а приїхало туди 40 чоловік. Якщо не рахувати журналістів. Також середньостатистичному блогерові невідомо, що проламувати шматками виламаного асфальту голови поліцейським при виконанні - тяжкий злочин. І не лише кримінальний, а перед суспільством. Як підсумок - двоє загиблих, по одному перед кожним болотяним мітингом в 2012 і 2013 роках, плюс три десятки осіб знаходяться під слідством. Половина з яких вже сидить у в'язниці.

А негідник, який зламав долі їм та їхнім рідним цинічно постить їхні фоточки у своєму блозі і нахабно посміхається з обкладинок гламурних журналів. Він піарився на них, коли штовхав на злочин, він піариться на них, коли вони вже сидять. І я переконаний, що він зобов'язаний понести покарання вже як мінімум за це - за людей, яких він спровокував і посадив у в'язницю. Це буде справедливо.

Що характерно, заявив він про президентські амбіції тільки тоді, коли його притиснули вже зовсім серйозно - до цього він активно від них відхрещувався. Зрозуміло: покарання, схоже, не за горами, а піти на етап з іміджем політичного ув'язненого куди цікавіше, ніж звичайним шахраєм і злодієм. Але я зовсім не впевнений, що це чергове шахрайство у нього пройде. Боротьба з Путіним не є основою для звільнення від покарання за вчинені злочини. Як і підтримка Путіна. І якщо провина Навального буде доведена, то Навальний повинен сидіти.

Едуард Багіров,
письменник

Джерело - http://izvestia.ru/news/550272


Розмістити у себе


Будь ласка, щоб залишити коментар, увійдіть на свою сторінку у соціальній мережі «Фейсбук» або «Вконтакті»