Ми в соц. мережах


Статистика

Молдова без Перемоги

(29 червня 2013, 16:29)

Молдавський парламент відмовився вносити до порядку денного проект з підготовки до 70-річчя святкування Дня Перемоги, який був підтриманий країнами СНД наприкінці минулого року в Ашхабаді. Ініціатива виходила від опозиційної фракції Партії комуністів, яка на знак протесту незабаром покинула засідання парламенту. 

Мотивом відмови з боку коаліціантів було нібито порушення регламенту, яке сталося при спробі поставити питання на голосування. Проте причини лежать на поверхні - зокрема, цілій черзі скандалів, які розгорнулися місяць тому, під час святкування Дня Перемоги в Кишиневі. Спочатку в кишинівській мерії виступили з ініціативою заборонити георгіївські стрічки, як символ окупантів, потім особисто міський голова Дорін Кіртоаке і президент Ніколае Тімофті заявили про необхідність святкувати День Європи, а не День Перемоги. Проте дебати закінчилися тріумфальним святкуванням на центральній площі молдавської столиці, причому не у форматі Дня Європи або «шанування загиблих у Другій світовій», а саме - у форматі Дня Перемоги, як це проводиться в інших пострадянських країнах. Апофеозом стала поява російського віце-прем'єра Дмитра Рогозіна, якого кишинівці зустрічали тисячами оплесків.

Насправді, тема Другої світової війни і сучасного ставлення до неї з боку молдавського керівництва - досить серйозна, щоб дати на неї просту відповідь як «не варто порпатися у минулому». Як і в багатьох пострадянських країнах, тема стоїть досить гостро, проте від ситуації в тій же Україні, Білорусії, прибалтійських державах тутешній стан речей значно відрізняється. У перерахованих державах є дві версії. Перша - країни брали участь у війні на боці Радянського Союзу, 9 травня - національне свято, день звільнення від фашизму. Друга - країна була окупована спочатку Радами, а потім Третім Рейхом, предмет гордості - визвольні армії, які хоч і билися пліч-о-пліч з нацистськими катами, але мали на меті побудову незалежної держави.

Але в Молдавії такої визвольної армії не було - більше того, молдавської держави без радянської «анексії» взагалі не існувало, оскільки раніше територія бессарабських молдаван розглядалася як територія Румунії. А та, як відомо, була членом фашистського блоку і не в півноги, як та ж українська УПА, а відкрито, на державному рівні. Отже, при запереченні «радянської версії» Перемоги, по-перше, йде пряма згода з фашистськими схильностями Румунії, по-друге, ставиться під сумнів доцільність незалежності сучасної молдавської держави.

Саме тому версія Дня Перемоги, з георгіївськими стрічками, військовими піснями і хлопцями та дівчатами в радянській формі, поки що знаходить значно більше прибічників, ніж версія Дня Європи. Поки в останнього відсутня чітка концепція в молдавському розумінні цього свята, заяви кишинівського мера, що супротивники 9 травня зарезервують центральну площу столиці на подальші сто років, звучать не більше ніж голим популізмом.

Артем Бузіла,
головний редактор Naspravdi.com.ua

Джерело - http://politcom.ru/15895.html

 


Розмістити у себе


Будь ласка, щоб залишити коментар, увійдіть на свою сторінку у соціальній мережі «Фейсбук» або «Вконтакті»