Порошенко призначив підозрюваного в кримінальщині грузина відповідальним за реформи

Президент України Петро Порошенко своїм указом від 13 лютого створив Дорадчу міжнародну раду реформ та призначив її головою колишнього грузинського лідера Міхеїла Саакашвілі, якого правоохоронні органи Грузії звинувачують у низці кримінальних злочинів.
Про нове поповнення в лавах грузинських «спеціалістів», яких масово запрошують на високі посади до України, повідомила прес-служба глави української держави.
Там відзначили, що Дорадча міжнародна рада реформ – консультативний орган, основним завданням якого є напрацювання пропозицій та рекомендацій щодо здійснення та упровадження в Україні реформ на основі кращого міжнародного досвіду. Порошенко сподівається, що «Рада залучатиме іноземних експертів до реформування українського законодавства, а також підвищуватиме рівень міжнародної підтримки України».
«Ми досить довго думали, як краще використати знання, досвід та унікальні ноу-хау Міхеїла Саакашвілі. В Грузії він зміг реформувати фактично усі сфери економічного, політичного та суспільного життя. Той шлях, який ми лише розпочали минулого року з Революції Гідності, наші сусіди проторували та перевірили. І вони готові ділитися з нами своїм досвідом. Донедавна Міхеїл був, по суті, позаштатним консультантом України з питань реформ. І сьогодні, нарешті, він отримає офіційний статус», - заявив президент України.
За його словами, Саакашвілі «стане представником України за кордоном та, одночасно, представником міжнародної спільноти в Україні».
Порошенко висловив упевненість, що саме екс-глава Грузії «зможе налагодити двосторонню комунікацію між Україною та світом з питань реформ – залучити найкращий іноземний досвід та гідно представляти нашу роботу за кордоном».
Зі свого боку Саакашвілі подякував за довіру: «Для мене велика честь поділяти вашу віру у краще майбутнє, а також із сьогоднішнього дня бути офіційно часткою наших спільних зусиль». «Ми не переможемо, якщо не побудуємо сьогодні нову Україну і не втілимо в життя нові реформи. Це гонитва у часі. Якщо нова Україна здійсниться, то Грузія також буде вільною», - додав політик, якого на батьківщині підозрюють у цілій низці злочинів.
За інформацією прес-служби АП, положення та склад Міжнародної дорадчої ради реформ визначатиме її голова. Планується, що нова організація працюватиме у тісній зв’язці з Національною радою реформ, а її голова стане членом Національної ради.
Крім того, підкреслюється, що для роботи на новій посаді Саакашвілі не потрібне українське громадянство, він залишиться громадянином Грузії.
Зазначимо, що Міхеїл Саакашвілі народився в Тбілісі, але закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Серед семи мов, якими він володіє, є й українська.
Саакашвілі став президентом у січні 2004 року на хвилі народного незадоволення режимом Едуарда Шеварнадзе, яке вилилось у так звану «революцію троянд». Тоді, за офіційними даними, кандидатуру молодого політика підтримали більше 96% виборців. За часів президентства Саакашвілі, згідно з оцінками міжнародних спостерігачів, у Грузії значно покращились умови ведення бізнесу, країна досягла відчутних успіхів у боротьбі з низовою корупцією, хоча так звана елітарна корупція збереглася.
Однак цим не вичерпуються «унікальні ноу-хау» екс-глави Грузії. Деякі досягнення в економічній сфері супроводжувалися масовими порушеннями фундаментальних прав людини у країні, що відмічали міжнародні правозахисні організації, починаючи з того самого 2004 року. Політичні опоненти і колишні соратники Саакашвілі неодноразово звинувачували його у фізичній ліквідації незручних для нього політиків верхнього ешелону грузинської влади, в тому числі прем’єр-міністра Зураба Жванії.
Під час масових протестів у Тбілісі восени 2007 року, в яких брали участь десятки тисяч мітингувальників, грузинська поліція зробила те, на що не відважився свого часу Шеварнадзе – жорстоко розігнала протестуючих за допомогою спецзасобів. Внаслідок протиправних дій поліції сотні людей постраждали, за деякими повідомленнями, серед протестувальників були загиблі. Тоді ж, 7 листопада, спецназ МВС Грузії зайняв офіс опозиційного телеканалу «Імеді», змушуючи мас-медіа тимчасово призупинити мовлення. Саакашвілі повністю схвалив усі акції силовиків.
Також за часів його президентства в місті Кутаїсі за наказом влади було підірвано та знищено величний монумент грузинам – воїнам Червоної армії, що врятували світ від фашизму в 1941-45 роках. Під час невдало організованого вибуху загинули жінка та її маленька дитина, які знаходилися неподалік.
8 серпня 2008 року за наказом Саакашвілі грузинські війська атакували столицю Південної Осетії Цхінвал, піддавши цивільне населення осетинських міст і сіл масованим артилерійським обстрілам. Тільки втручання російської армії, яка за кілька днів повністю розгромила атакуючих, припинило страждання мирних мешканців регіону. Після серпневої війни Південна Осетія вже не бажала навіть формально залишатися у складі Грузії та стала частково визнаною на міжнародній арені державою.
1 жовтня 2012 року на парламентських виборах політична сила Саакашвілі «Єдиний національний рух» зазнала рішучої поразки, не набравши навіть 40,5% голосів при голосуванні за партійними списками і показавши не набагато кращий результат у мажоритарних округах. Після цього, побоюючись судового переслідування, країну стали залишати соратники Саакашвілі, яких колишня опозиція звинувачувала у тортурах і вбивствах.
Сам президент, не дочекавшись закінчення свого терміну правління, вилетів у Брюссель наприкінці жовтня 2013 року.
23 березня 2014 року він був викликаний для дачі показань у головну прокуратуру Грузії з приводу помилування їм в 2008 році чотирьох високопоставлених співробітників департаменту конституційної безпеки МВС, засуджених у справі про вбивство. Пізніше грузинське правосуддя зажадало, щоб екс-президент був допитаний як свідок ще по дев'яти кримінальних справах, у тому числі про загибель в 2005 році прем'єр-міністра Грузії Зураба Жванії.
Колишній глава грузинської держави відповів з Нью-Йорка, що «не приходитиме на допит в головну прокуратуру Грузії і не має наміру співпрацювати зі слідчими органами».
28 липня Саакашвілі був звинувачений в перевищенні повноважень при розгоні опозиційної акції в листопаді 2007 року, розгромі телекомпанії «Імеді» і вилученні власності у засновника цієї телекомпанії Бадрі Патаркацишвілі. 1 серпня 2014 Тбіліський міський суд задовольнив вимогу головної прокуратури Грузії та заочно обрав попереднє ув'язнення як запобіжний захід для Саакашвілі. 13 серпня йому пред'явлено звинувачення в розтраті бюджетних коштів. У вересні на майно сім'ї Саакашвілі в країні було накладено арешт. Також були заарештовані його особисті банківські рахунки в Грузії.