Або бажаєш до армії, або «сепаратист» – мобілізація від Порошенка та Яценюка

В Україні перетнулися паралельні світи і реальності. Це чітко показали події в Донецькому аеропорту. Андрій Лисенко з Києва заявляє, що українські бійці наносять військам ДНР «важкі втрати». Василь «ВайФай» з Донецького аеропорту повідомляє, що поранених українських бійців не виходить евакуювати, а втрати ... ну, легкими їх достеменно не можна назвати.

В Адміністрації президента розповідають про план порятунку бійців в аеропорту, самі бійці і їхні родичі - нічого про це не знають. Заговорили про другий Іловайськ. І знову претензії до вищого командування. Залишили бійців, наказали стояти до останку, поранених не вивозять. В таких умовах 300-ті занадто часто стають 200-ми. А потім з'являються відверті коментарі одного з українських бійців, який потрапив у полон до повстанців - бійцям навіть не повідомили, хто контролює аеропорт та відправили туди без наказу, немов на забій.

Звідки може з’явитися бажання йти на війну? Та й чи війна це? Тут стріляємо, там крамуємо. Тут Турчинов розповідає про вторгнення та майбутній континентальній війні, там Кабмін звітує про закупівлі російського газу, вугілля, електроенергії. Мовчу вже про «Рошен». Тому й користуються популярністю інструкції юристів, як «відкосити» від служби.

Мобілізацію чекає нелегка доля.

За «цунамі» мобілізації (три хвилі, практично без зупинку, зливаються в єдину) планують призвати 104 000 осіб. З січня по березень - 50 тисяч. На складах - всього 30 тисяч комплектів форми. І це - не кажучи про зброю, продукти, техніку. Із забезпеченням у призовників вочевидь буде непросто.

Бійці «бенябатів» та інші добровольці - начебто встигли повоювати. Але на Схід вони від’їздили, оминаючи військкомати. Як тепер Київ збирається врегулювати з ними питання? Чи потраплять вони під мобілізацію?

Звідси інше питання - а що робити з демобілізованими? Хвиля ДМБ розпочнеться десь у березні. Мовляв, тільки рік роботодавець зобов'язаний зберегти робоче місце та зарплатню за призовником. Потім - до побачення. Припустимо, вклався, повернувся вчасно. Хто заважає роботодавцю не виконати норми законодавства, а то й просто-напросто, звільнити демобілізованого через кілька тижнів після повернення?

А чи готова держава забезпечити їх робочими місцями? Звісно, що ні. Наприклад, з 800 тисяч переселенців лише 6 тисяч - працевлаштовані. А мобілізацію в Мінсоцполітики й зовсім пропонують використовувати, як ліки від безробіття. А перешкодити їм вивезти із собою із зони АТО зброю? А до чого призведе збільшення озброєних безробітних, злих та тих, хто вже втратив моральні гальма перед насильством?

Але не варто очікувати спокуси. Українців ніхто й не питає. Щоправда, пропонують вибір: або піти до лав армії, або публічно оголосити себе сепаратистом. А це загрожує тюремним терміном. Нова влада вміє засвоювати науку. Заздалегідь усіх протестувальників проти мобілізації оголосили агентами Москви. Наприклад, на журналіста Руслана Коцабу, який насмілився проявити свою незгоду з незаконними, на його думку, діями влади та виступив проти мобілізації поза воєнного стану, звинуватили в державній зраді.Тому, здоровенькі були натовпи матерів, дружин, сестер та батьків - ви не кохаєте своїх чоловіків, а працюєте на Москву.

Протести проти мобілізації навряд чи завдадуть серйозних проблем владі. З ними навчилися боротися, зокрема - і в медіа. А ось в міжсобойчиках такі соціальні протести цілком активно використовуватимуться. Влада вважає, що контролює ситуацію. Невеличке багаття слухняно палає, освітлюючи шлях та зігріваючи в вечірній прохолоді. Доти, доки вітер не помчить полум'я в пересохлий степ ....