Росія та Європа: третій зайвий
Союз Європи та Росії поставить хрест на імперських амбіціях США. Без плацдарму в Старому Світі Америці доведеться повернутися до ролі регіональної держави. Тому на сьогодні мета Вашингтону – посварити Росію та Європу, щоб обґрунтувати свою присутність на європейському суходолі.
Єдиним приводом для стратегічної присутності США в Європі була й залишається війна. Або - загроза війни. Саме тому, коли радянської загрози не стало, Вашингтон запропонував європейцям нові фобії. У дев'яності роки опудалом була Югославія, в «нульові» - «Аль-Каїда», останнім часом ним зробили Росію.
На тлі української кризи багато оглядачів та експертів підняли тему про нову «холодну війну» між Росією та Заходом та нову «залізна завіса», яка знову переполовинила Європу на дві ворогуючі сторони. На щастя, подібна інтерпретація подій помилкова. Поки помилкова, додам, бо на користь саме такого розвитку ситуації діють впливові сили.
По суті, потенційний конфлікт по вісі Захід - Схід у Європі є єдиним та, можливо, останнім засобом збереження американської присутності в Старому Світі. Тільки залякавши європейців «загрозою зі Сходу» можна залишитися в їхніх очах «незамінною нацією», як визначила свого часу роль США в Європі державний секретар Мадлен Олбрайт. За запевненнями голови «Стратфор» Джорджа Фрідмана - власник найвідомішої в світі приватної розвідувально-аналітичної компанії, напевно, знає, про що говорить - об'єднання ресурсів Європи та Росії було б для США справжньою катастрофою. По суті, це визначило б кінець вашингтонської мрії про світову гегемонію. Саме тому на запобігання подібного сценарію та побудову вздовж російсько-європейського кордону міцного муру недовіри було кинуто настільки значні ресурси.
У Європи та Росії є багацько підстав прагнути не тільки до партнерства, а й до поступового об'єднання в єдиному економічному, інфраструктурному, соціальному, а, в майбутньому, можливо, й стратегічному просторі. На користь створення спільного простору безпеки, в дусі проекту, який пропонував в 2010 році Дмитро Медведєв, працюють всі основні фактори, що визначають стратегічну орієнтацію держав та їхніх блоків, а саме:
- Географічний. Європа є, за влучним висловом Мао Цзедуна, «маленьким півостровом на Заході», в географічному сенсі це продовження континентальної маси Євразії, всю північну частину якої займає Росія.
- Історичний. Хоч Росія та більшість європейських держав провадили в своїй історії не одну війну, їхні відносини, на відміну, наприклад, від Європи та Америки, завжди знаходилися в стані, скажу так, дифузії. Людські контакти ніколи, навіть під час надмірної самоізоляції СРСР, не припинялися.
- Економічний. Росія та Європа цілковито взаємодоповнювані: скасування бар'єрів для підприємництва й торгівлі дозволила б реалізувати заміну ресурсів - людських, інтелектуальних, природних, технічних, фінансових - у небувалих в історії людства масштабах. З одного боку, зближення господарств дозволило б партнерам вийти з кризи, з іншого - зрощування економік зробило б війну між ними просто немислимою.
- Стратегічний. Геть усі війни між Європою та Росією - «холодна війна» не є винятком - велися за вирішення питання про те, де пройде межа між ними. Кожна зі сторін намагалася розширити власну «стратегічну глибину» за рахунок іншої, створюючи сірі або буферні зони. Саме за це зараз йде конфлікт на Україні. І чим більше жертв у цій неоголошеній війні, тим більше людей в Росії та в Європі починають розуміти: ця логіка загнала обидві сторони у глухий кут та потребує ревізії. Велике прикордоння від Балтики до Чорномор'я має стати простором не бункерів та траншей, перешкод по лінії Північ-Південь, а територією автобанів та залізниць, що йдуть по лінії Схід-Захід. Тільки об'єднання в рамках єдиного простору безпеки дозволить обом сторонам покинути боятися одне одного. Спрямувати ресурси, що витрачаються на оборону, не на захист одне від одного, а від зовнішніх, у тому числі й транснаціональних, погроз, які, як показав минулий рік, стрімко посилюються.
Всі об'єктивні фактори діють на користь зближення Росії та Євросоюзу. Для США вони ж потенційно знижують їхній вплив - як на Європу, так і на Росію. Континентальне братерство від Атлантики до Тихого океану зробить з «незамінною нації» зайву країну та довершить еру глобальних амбіції США. Без плацдарму в Європі, який дає їм можливість розподіляти та володарювати, вони повернуться до ролі регіональної держави в масштабах виключно західної півкулі. Саме тому сьогодні завдання Сполучених Штатів - посварити Росію та Європу, серйозно та надовго.
На жаль, вашингтонські стратеги можуть вважати цю свою роботу в минулому році надзвичайно вдалою.
Якуб Корейба
Центр міжнародної журналістики та досліджень
Джерело: http://ria.ru