Політика vs право: попіл 2 травня стукає в наші серця!
Сьогоднішнє визначення Малиновського райсуду, який повернув в прокуратуру акт обвинувачення у справі «антимайданівців», які брали участь у масових заворушеннях 2 травня на Грецькій та Соборній площах, можна розцінювати по-різному.
Любителі Росії, напевно, визнали це своєю маленькою перемогою - мовляв, розвалюється справа «невинних». У неупередженість та об'єктивність суду вони, щоправда, все одно не вірять, вважаючи, що колегія служителів Феміди на чолі з Олександром Іщенком вчинила так, просто злякавшись можливої помсти.
Другий бік - «євромайданівці» - обурений. Вони й раніше підозрювали суддів у бажанні звільнити «терористів» (за гроші, а як же?), А зараз впевнилися в цьому остаточно. Незрозуміло, правда, на чому заснована така впевненість: досі суди звільняли в основному їхніх побратимів, незважаючи на важкість інкримінованих діянь.
Прихильники верховенства права, серед яких члени експертно-журналістської «групи 2 травня», вбачають у трагедії добрий знак: схоже, кажуть вони, що судді, що опинилися між Сциллою та Харибдою майданівсько-антимайданівскої тусовки, таки вирішили судити за законом та справедливістю. Тобто, якщо Долженков зі співтоваришами винен - він повинен сидіти, однак провину фігурантів необхідно довести в суворій відповідності з процесуальним законодавством. Тому, мовляв, суд і вмочив прокуратуру.
Мені, як не дивно, ввижається, що всі перераховані групи й праві, й неправі одночасно. Поясню.
Справа «антимайданівців», дійсно, зготована з рук геть погано, хоча всі передумови для того, щоб знайти переконливі докази провини хоча б частини фігурантів, були з самого початку. Суттєво, в обвинувальному акті більш-менш зрозуміла тільки роля Долженкова, який - і це виявляється з численних фотографій та відеозаписів - організовував бойові дружини Куликова поля на удар по ході прихильників єдності країни, а потім вів їх на бійку, що закінчилася самі знаєте чим. А це «залізна» 294-а стаття КК. Дії інших описані одними й тими ж словами: «Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи спільно із іншими активними учасниками натовпу, організованого для безчинств, приймав активну участь у масових заворушеннях, а саме: кидав у людей каміння, палки, інші предмети, з метою спричинення шкоди життю та здоров’ю громадян, чинив опір працівникам правоохоронних органів».
За таке, як ви розумієте, можна залучити всі 4 з гаком тисячі учасників тих подій - і «майданівців», і їхніх опонентів.
Тих, хто стріляв і винен у загибелі людей, серед нинішніх підсудних немає. У кожному разі, слідство ніяких доказів цього не видобуло. Єдиний з любителів Росії, на кого впала підозра у вбивстві - знаменитий Віталій «Боцман» Будько, який відразу після трагедії зник.
Очікувано поводяться і «євромайданівці». Вони розраховували на більшу лояльність колегії до прокуратури - зрештою, раніше товариші в мантіях не виявляли такої турботи про чистоту звинувачення. Для проукраїнських активістів у цій справі в принципі все зрозуміло.
Вони не заморочуються з приводу ступеня провини кожного з підсудних і про такі дрібниці, як докази. І це в принципі зрозуміло - вони учасники збройного конфлікту, в якому загинули їхні товариші. Більш того, вони впевнені, що організатори нападу на марш мали намір розпалити в Одесі вогонь братовбивчої війни, тому всі причетні до акції «дружин» мають сісти, та й сісти надовго. А якщо суд вирішить їх відпустити - то згодиться й досвід старого Лінча. Бажання помститися та ненависть до ворога тут превалюють над почуттям справедливості та правосвідомістю, тому апеляції до закону безглузді.
Чим керувалися судді, відправляючи прокуратуру працювати над помилками, ми, думаю, дізнаємося після того, як справа повернеться назад. Однак мені здається, що хороших перспектив у цього розгляду немає при будь-якому розкладі. З цілої низки причин.
По-перше, тому що перелік фігурантів з боку Куликова поля складений від ліхтаря. За винятком Долженкова, іншим і поставити в обвинувачення особливо немає чого, крім розпливчастої «участі». Суттєво, судять тих, хто не встиг втекти. А Мефедов і Сакауов потрапили до лави обвинувачених взагалі з причини того, що слідству вже дуже потрібні були на лаві громадяни Росії - інакше довелося б вибачатися за багаторазово оголошену версію про ФСБшників та ГРУшників, які нібито особисто спалювали людей в Будинку профспілок. Ну і знову-таки, по жодному з підсудних не вдалося довести ані вбивств, ані нанесення тілесних ушкоджень.
По-друге, вже дуже кисло з точки зору принципу рівності всіх перед законом виглядає «євромайданівець» Сергій Ходіяк, що розгулює на волі - єдиний з усіх доступних для правосуддя учасників подій 2 травня, якому є що пред'явити в плані вбивств та замахів на вбивство (справу Гончаревского закрито, до чого закрито обґрунтовано: там немає нічого, крім сумнівного відеозапису - ані доказів, ані потерпілих, ані свідків). При такому розкладі саджати людей, яким навіть пред'являти особливо нічого, крім жбурляння палиць та каміння, погано і з точки зору законності, і в плані загальної політики. Зрештою, у нас правова держава, і ділити злочинців на «своїх» та «чужих» ми просто не можемо. Інакше ворожа пропаганда буде права, і нічим ми від них не відрізняємося - такі ж фашисти.
По-третє, на тлі відсутності серйозного розслідування щодо дій та бездіяльності правоохоронців та пожежників кримінальне переслідування як «антимайданівців», так і Ходіяка виглядає спробою посадити стрілочників. На моє глибоке переконання, 48 загублених 2 травня життів - це, насамперед, камінь на совісті правоохоронців і працівників ГСЧС і тільки потім - учасників бойових зіткнень. Кримінальні виробництва за фактами халатності відкрито, але ніякого прогресу там не спостерігається. Навіть підозрюваних, крім Фучеджі, що покинув країну (ще один зручний об'єкт для нападу), немає.
Ну й нарешті, слідству так і «не вдалося» вийти на слід ляльководів. На слід тих, хто, сидячи в комфортних кріслах ресторанів, домовлявся про безболісну ліквідацію наметового містечка, яка, мовляв, влаштує всіх. Тих, хто намагався вибудовувати свою політичну гру, порушуючи досягнуті домовленості, коли ситуація вийшла з-під контролю. Тих, хто, маючи всі можливості, не зупинив спочатку групу Долженкова, а потім людей, які йшли на Куликове поле ...
Думаю, все це розуміє і суд, і звинувачення. Тому вони і тягнуть без краю в свою дудку - в надії, що проблема розсмокчеться сама собою. Але цього, впевнений, ніколи не станеться. Трагедія 2 травня тривало стукає попелом в наші серця. Поки вона не знайшла належної правової оцінки, поки правоохоронці імітують діяльність замість того, щоб виконувати свій обов'язок, поки не покарані реальні винуватці загибелі людей - насильство триватиме ...
Олег Костянтинов
Джерело: «Думская.net»