Незалежна Бессарабія – «сепаратисти», «рука Москви» або «Велика Румунія»
Народні Республіки, як реальні утворення чи лише як привід для пересудів, стали своєрідним політичним трендом 2014 року. Будь-який конфлікт на регіональному рівні одразу піднімає хвилю вигуків про «сепаратизм» та «Народні Республіки». Спільнота вже підзабула, що на початку цього шляху стояли західні області, в яких кілька адміністрацій заявили про свою самостійність від столичної влади режиму Януковича.
За рік про Народні Республіки, окрім відокремлених Донецької та Луганської, говорили у Харкові, Одесі, Вінниці, Запоріжжі, Закарпатті – усюди, де виникав конфлікт інтересів центральної та регіональної влади. Окремою ланкою цього ланцюга стоїть Бессарабська Народна Республіка або Народна Республіка Буджак, адже одні експерти припускають, що її межі вийдуть далеко за рамки України, а інші не бачать для подібного утворення жодних підстав.
Про можливість БНР медійники заговорили в листопаді, посилаючись на аналітичну нотатку київського дослідного центру «Da Vinci AG», в якій сказано про Бессарабську Народну Республіку, як про «незаконну сепаратистську організацію, яка спробує взяти під свій контроль владу на півдні Одеської області в інтересах Російської Федерації».
На думку аналітиків центру, БНР може створитися на базі національних анклавів (болгар, гагаузів, молдаван) півдня Одеського регіону, які потенційно можуть об’єднатися з деякими районами Молдови, зокрема з АТО Гагаузія. Причини таких прогнозів автори документу вбачають у проросійських настроях місцевого населення і популярності проросійського вектору в самій Гагаузії.
«Саме на активізацію сепаратизму в Болградському, Ізмаїльському, Ренійському, Арцизькому, Кілійському, Тарутинському районах в регіонах компактного проживання національних меншин з подальшою спробою захоплення Білгород-Дністровського, Саратського і Татарбунарського районів може розраховувати Росія. При цьому, при такому сценарії, в Молдові трохи раніше дестабілізуватиметься ситуація в Гагаузії, Бессарабському і Тараклійського районах, а також паралельно в Придністров'ї», - йдеться в записці «Da Vinci AG».
Місцеві еліти сприйняли подібні заяви, як провокацію, але питання періодично знову підіймається, отже певні підстави для БНР все ж таки є. І перша з них, звичайно ж ментальна.
«Є культурно-історичний посил, щоб БНР існувала, - пояснює «Насправді» політичний оглядач Євген Димитраш, який знається на специфіці регіону. – Тут проживає певна спільнота людей, яка відносить себе до бессарабської культури. Люди в сусідній Молдові також вважають себе бессарабами. З початку ХІХ століття Бессарабія входила до Російської імперії, як окрема губернія, потім була анексія Румунії та інші поділи, але населення залишилося одним і тим же».
Народний депутат Антон Кіссе, який нещодавно презентував політичну партію Бессарабії «Наш край» говорить, що розмови про БНР – не більш ніж чутки. «Я не бачу жодних прагнень до відокремлення, люди хочуть жити в територіально цілісній, але децентралізованої країні», - зауважив Кіссе у коментарі «Насправді». Народний обранець не бачить жодних підстав для загрози «бессарабському колориту», а відповідно, й причин для відокремлення.
«Звичайно, є потреба у відкритті більшої кількості шкіл з вивченням мов народів, що там живуть, але для цього необхідна децентралізація, в першу чергу бюджетна, - наголошує нардеп. - Питання культури, мови мають вирішувати місцеві громади, які повинні мати необхідні права. Поки що на жаль слова влади про децентралізації залишаються деклараціями, але хотілося б вірити, що її все ж таки приймуть».
З ним погоджується і представниця регіону, депутат Одеської облради Марія Попова: «Бессарбська республіка - це не більш, ніж провокація, спрямована на дестабілізацію ситуації в регіоні. Так, регіон багатонаціональний зі своєю специфікою, у нього дійсно є історичний зв'язок з Російською імперією та СРСР (але не сьогоднішньою РФ). Проте розпалювати пристрасті з цього приводу не варто, так само як і огульно таврувати людей "сепаратистами", - коментує Попова «Насправді». - Люди живуть та хочуть жити в Україні й надалі. Але необхідно надати права, щоб регіон міг самостійно вирішувати питання своєї життєдіяльності, а не стояв з простягнутою рукою до Києва, який все за всіх вирішує».
В нинішній Україні тавро «сепаратизму» вигідно використовують для боротьби з тими, хто не погоджується з політикою «постмайданної» влади, чи приміром, вимагає розширення прав регіонів. «Поки БНР виглядає як містифікація для того, щоб звинуватити небажаних політиків чи громадських діячів у розгойдуванні ситуації», - розповідає «Насправді» депутат Одеської обласної ради Олексій Албу.
Втім, додає депутат, подібні настрої можуть мати місце у зв’язку з соціально-економічною політикою, яку проводить центральна влада. «Київ не приділяє належної уваги проблемам мешканців Бессарабії, кидаючи їх напризволяще. В Одеській області дуже багато хто підтримує ідеї непокори центральній владі, так як вони не лише викачують кошти з регіону, ігноруючи потреби і запити мешканців, а також проводячи антисоціальні реформи. Саме це і підживлює подібні настрої», - зауважує Албу.
Відношення мешканців регіону до влади демонструє яскраво демонструє явка на останніх парламентських виборах. В Бесарабії вона була однією з найнижчих в Україні, до того ж від так званих «проєвропейскьх сил» до парламенту від регіону не пройшов жоден мажоритарник.
«Люди розчаровані соціально-економічною ситуацією, влада як і раніше не приділяє уваги будівництву доріг, шкіл, лікарень, клубів, проведення газу. Адже невелика кількість того, що побудовано за роки незалежної України, по суті добудовано зі старих часів, нового будівництва немає. До цього нещодавно додалися ще й вимкнення світла, в яких, звичайно, звинувачують владу. Якщо не було б мажоритарників, то явка була б ще нижчою», - коментує ситуацію нардеп Антон Кіссе.
Невдоволенням місцевих мешканців можуть скористатися зовнішні сили. І це не обов’язково славнозвісна «рука Москви», яку традиційно звинувачують у всіх проявах невдоволення на Україні. Так є свідчення про ріст прорумунських настроїв в деяких молдавських селах Ізмаїльського району Одеської області.
За даними видання «Откат», у грудні про подібні факти доповідав голові Одеської облради Михайлу Шмушковичу (тоді ще заступнику) Василь Антонюк, голова Ізмаїльської районної ради. «В селі Камишовка деякі соціально значимі об’єкти через відсутність фінансування вже давно перейшли в розряд довгобудів. І все це на фоні росту пропозицій від румунських інвесторів фінансувати будівництво школи, церкви та інших об’єктів, але при цьому з обов’язковою умовою використання в них румунської мови», - передає видання пряму мову Антонюка.
Пропозиції типу «ми вам школу – ви нам мову» видають загальні настрої сусідньої держави щодо українських територій. Регіональні експерти пропонують у питанні Бессарабської народної республіки поглянути на іншого учасника, ймовірно зацікавленого в розхитуванні ситуації – Румунію.
«Велику Румунію» можна було б вважати фантастикою, якщо б про цю ідею періодично не згадували самі румунські політики. На останніх президентських виборах у країні тема повернення «історичних земель Північної Буковини і Бессарабії» звучала на рівні з традиційною «соціалкою». Інтерес спільноти до цієї теми залишається стабільно високим, кажуть експерти.
«У Румунії безперечно є інтерес до того, щоб "розхитати човен", - запевняє Євген Димитраш. – Ця хвиля трендова, створення Народних Республік в слабкій Україні може призвести до того, що якась частина спірних територій увійде до складу іншої держави».
Крапкою загострення в регіоні, на думку експерта, може стати невизнана Придністровська Молдавська Республіка: «Молдова поступово втрачає свою ідентичність, корінне населення все частіше починає називати себе румунами. Проте для того, щоб Молдова увійшла до складу Румунії, потрібно, щоб Придністров’я увійшло до складу Молдови. При чому загострення конфлікту у регіоні Росії взагалі не вигідно. Ще одна гаряча точка її тільки послабить, я вважаю, що будь-який спалах тут – прямий удар по Російській Федерації, яку як завжди у всьому звинуватять», - пояснює Димитраш.
«Зараз дуже видно, що Україну і Молдову Захід схиляє до посилення напруження навколо Придністров’я, - зауважив «Насправді» місцевий політичний оглядач Олександр Лагутін. - Це проявляється, наприклад, у вигляді проблем на митниці для росіян чи військовою технікою на кордоні з ПМР. Тому вірогідність радикального сценарію зберігається». За словами Лагутіна, в місцевих політичних колах можливість Бессарабської Народної Республіки вважають фантастикою. «Гагаузія і північні райони Молдови надто слабкі, щоби якось діяти в цьому напрямку. Там усі на заробітках і не має дієвих лідерів. БНР вигідна тим, хто хоче дестабілізувати ситуацію на Дністрі. Я впевнений що це вигадують прозападні сили», - наголосив експерт.
В аналітичній нотатці центру «Da Vinci AG», з якої тема БНР потрапила в поле зору медівників прогнозується загострення конфлікту навесні 2015 року. Втім, більшість експертів і політиків все ж таки схиляється до думки, що наразі розмови про незалежну Бессарабію не більш ніж маніпуляція настроями і без того «затурканих» громадян.
Олеся Клінцова