Греція після МВФ: тепер тут мало що є ...
Відома приказка свідчить: у Греції все є! Але цей афоризм вже безнадійно застарів та став вельми сумнівним. В результаті кризи, у Греції мало що залишилося від колишніх статків. Винні в цьому, звичайно, самі греки своїм марнотратним життям в борг до кризи та знищенням виробничого потенціалу країни за вказівкою Брюсселя на радощах, що їх прийняли до Євросоюзу та дозволили провести катастрофічну за своїми наслідками Олімпіаду-2004. Але не меншу частку провини несе так звана «євротрійка» у складі Єврокомісії, Євроцентробанку та МВФ, які ось уже 5 років виводять Грецію з кризи, але криза тільки ще більше поглиблюється.
Сумно-повчальний досвід Греції дуже актуальний зараз для України, де відкриття нової програми EFF і отримання від МВФ першого траншу в розмірі 5 млрд. доларів урядовці вважають чи не початком світлого майбутнього. Оскільки Україні нав'язується сценарій «фінансового оздоровлення», в низці моментів дуже подібний грецькому, то можна очікувати ще більш негативного результату, якщо врахувати, що рівень життя та соціально-економічна ситуація в Україні набагато гірша. І це не кажучи вже про війну в Україні ...
Отже, в лютому 2015 виповнилося 5 років з того моменту, як кризову економіку Греції взялися лікувати шляхом, з одного боку, широкомасштабного зовнішнього кредитування, а з іншого боку, затягуванням пасків та скороченням державних, зокрема, соціальних витрат.
Але поки що вжиті заходи дали негативні результати, а економіка країни перебуває в перманентному переддефолтному стані. Так, у 2013 році (остаточних даних по 2014 ще немає), по відношенню до докризового 2007 року, ВВП країни скоротилося більш ніж на 26%, причому більше половини падіння припало на період з 2010 року, коли, власне, почалося «лікування» економіки Греції. При цьому простежується певна залежність між, з одного боку, затягуванням пасків та посиленням фіскального тиску, а з іншого боку, падінням економіки, зростанням безробіття і, що найважливіше, вимушеним збільшенням бюджетних витрат, хоча саме скорочення державних витрат начебто було головною метою зазначених заходів. Зате країна отримала просто-таки космічний зовнішній борг, який скоро чи не перевищить вартість всієї Греції! Можна без перебільшення сказати, що всі заходи по виведенню Греції з кризи з самого початку приводили до наслідків, діаметрально протилежних очікуваним результатам.
Протягом 2010 року уряд Греції в декілька заходів зрізав зарплатні та премії бюджетникам по 7-12% кожного разу, суттєво збільшував ПДВ та акцизи, пенсійний вік жінок підвищував до 65 років, тобто до рівня чоловіків, а також прийняв рішення приватизувати держпідприємства, зменшивши їхню кількість з 6 до 2 тис. Це робилося з метою залучення кредиту спочатку 80 млрд. євро в лютому 2010 року від ЄС, потім - 110 млрд. євро від спеціально утвореної для порятунку грецької економіки «євротрійки» у складі ЄС, МВФ та Євроцентробанку. Все це призвело до різкого загострення соціальної напруженості, супроводжувалося загальнонаціональними страйками та масовими заворушеннями, які призвели до трагічних наслідків. За все про все країна отримала два кредитних траншу в розмірі 20 і 6,5 млрд. євро.
В результаті, за підсумками 2010 року дефіцит бюджету вдалося знизити з 15,8 до 10,7%. В той же час, прискорилося падіння ВВП. Якщо у кризовому 2009 році, коли ще не було зовнішньої допомоги та зазначених антикризових заходів, економіка скоротилася на 4,4%, то в 2010 році, незважаючи на допомогу й антикризові заходи, ВВП впав вже на 5,4%. Падіння економіки було тим більше небезпечним, що зазначені заходи не дозволили знизити соціальні сплати, які, навпаки, навіть трохи зросли з 17,6 до 17,8% ВВП. За 2010 рік різко зріс і державний борг з 126,8 до 146% ВВП.
Наслідки «лікування» економіки Еллади в наступному 2011 році можна назвати ще більш провальними. Протягом цього року Греція отримала ще 4 транша кредитів від «євротрійки». Заплатити за це довелося збільшенням ПДВ та оподаткуванням річних прибутків понад 8000 євро, що за європейськими мірками є більш ніж скромним прибутком. Також було введено додатковий податок на боротьбу з безробіттям в розмірі 2%, причому безробіття тільки зросло. В результаті, ВВП Греції в 2011 році скоротився вже на 8,9%, дефіцит бюджету знизився всього на 1%. Прибутки бюджету продовжили падіння, а витрати - навпаки, росли, оскільки збільшився рівень зубожіння та безробіття, а разом з ними зросла частка соціальних витрат у ВВП. Погіршення ситуації в економіці призвело до подальшого загострення становища в суспільстві, що вилилося в посилення масових протестів і відставку уряду. У свою чергу, державний борг у 2011 році перевищив 171% ВВП.
У лютому 2012 року новий уряд узгодив з «трійкою» нову програму кредитної допомоги на суму 100 млрд. євро, але за умови списання 50% боргів Греції перед приватними кредиторами. Цікаво, що боргів перед «євротрійкою» це не торкнулося. Для цього уряду країни довелося на 22% знизити мінімальну зарплатню з 750 до 585 євро на місяць, повністю скасувати горезвісну 13 зарплатню. Скорочені були також пенсії - на 5-15%, витрати на охорону здоров'я та оборону, зарплатні та робочі місця на держпідприємствах, зарплатні держслужбовцям та бюджетникам - на 20-30%. Пенсійний вік було підвищено до 67 років. Природно, що все це призвело до ще більшого сплеску масових протестів з трагічними наслідками. Але все це так і не дало позитивних результатів: якщо дефіцит бюджету трохи знизився, то ВВП продовжив падіння, досягнувши приблизно 80% докризового рівня 2007 року.
У 2013 році картина повторилася. Ухвалення чергового, вже 7-го за рахунком, пакету заходів з бюджетної економії привело до зворотного ефекту у вигляді зростання державних витрат, а, отже, і дефіциту бюджету. У результаті частка бюджетних витрат досягла більше 59% ВВП, а сам ВВП впав до 73,7% до рівня докризового 2007 року. Рівень безробіття серед молоді перевищив 50%, а загальний рівень безробіття досяг, за деякими оцінками, майже 47%.
Тільки в другій половині 2014 ВВП позначив невелике зростання - це після настільки глибокого падіння! Але давати прогнози про подальшу долю грецької економіки ніхто не береться, особливо якщо врахувати, що соціальна ситуація в країні напружена до межі. Остання обставина й призвела до того, що на останніх парламентських виборах до влади прийшла екзотична коаліція, що складається з вкрай лівої партії «СІРІЗА» та вкрай правих, яких об'єднує неприйняття політики жорсткої економії, тотального розпродажу нечисленних державних активів.
Результатом настільки «вдалого» п'ятирічного «лікування» грецької економіки стала вкрай загострена проблема погашення боргів країни перед зовнішніми кредиторами. «Євротрійка» вже влила в Грецію 240 млрд. євро, а загальний зовнішній борг Еллади складає 315 млрд. євро, досягнувши 180% ВВП.
Проблему повернення боргів неможливо вирішити приватизацією державних активів. Останнім часом розпочато розпродаж, зокрема, державних пакетів акцій таких активів: грецька телекомунікаційна компанія (10%), вуглевидобувний і металургійний концерн «Larco» (100%), військово-промислова компанія «Hellenic Defense Systems» (100%), казино (100%), букмекерська монополія «OPAP» (29% з 34%), Аеропорт Афін (не менше 50%), нафтопереробна компанія «Hellenic Petroleum» (100%), газовидобувна компанія «Public Gas Corporation» (DEPA, 100% ), оператор газотранспортної системи «Hellenic Gas Transmission System Operator SA» (DESFA, 99%), автомагістраль «Egnatia Odos» (100%), морські порти Пірей і Салоніки (по 33%), банк фінансування державних і муніципальних потреб «Loan and Consignment Fund» (100%), Грецький сільськогосподарський банк (не менше 40%), внутрішні аеропорти (100%), пошта (45%) і Грецький поштовий банк (100%), автозавод « Hellenic Vehicle Industry »(100%), електрогенеруюча компанія« Public Power Corporation »(30%), водопостачальні підприємства міст Салоніки (50%) і Афіни (100%), національні оператори автомагістралей і залізниць (по 100%), внутрішні порти (100%), права на видобуток корисних копалин (100%), золоті рудники (100%), морське сховище природного газу (100%).
Ці та деякі інші активи Греція повинна була розпродати ще в 2014 році, але далеко не все вдалося віддати в приватні руки, оскільки масовий протестний рух завадив реалізації цих планів. В той же час, за все перераховане передбачається виручити приблизно 50 млрд. євро, якось цифра виглядає, м'яко кажучи, не надто значною на тлі боргу в 315 млрд. євро.
До речі, в цьому сенсі Україна значно поступається Греції. Нещодавно з'явилася інформація про те, що уряд Порошенка-Яценюка виношує плани тотального розпродажу стратегічних підприємств і корпоративних прав держави в них, які ще залишилися в державній власності. Зокрема, мова йде про «Укрзалізницю», газотранспортну систему, Одеський припортовий завод, блокуючі пакети акцій обленерго, НАК «Нафтогаз України», «Укрспирт», «Турбоатом», «Укрнафту» та низку інших важливих активів аж до лісових господарств. Звертає на себе увагу той сумний факт, що громадянське суспільство, яке різко активізувалося останнім часом в Україні, абсолютно не відреагувало на цю кричущу інформацію, не кажучи вже про офіційні профспілки, які обслуговують інтереси влади і олігархів. Навпаки, Греція має достатньо впливові політичні сили і профспілки, здатні успішно перешкоджати розпродажу народного добра.
Є між Україною та Грецією й деякі інші відмінності в плані виконання вимог зовнішніх кредиторів. Наприклад, перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський з деякою часткою правоти стверджує, що в Україні не будуть примірятися заходи щодо збільшення фіскального тиску і затягування пасків. Але катастрофічне підвищення тарифів ЖКГ, навіть без масованих заходів чисто фіскального характеру, є перенесенням найтяжчого тягаря комунальних витрат, що неймовірно зросли ще й за рахунок обвальної девальвації гривні, з держави на громадян. В Україні немає таких «врізань» зарплат та пенсій, інших сплат, як у Греції, але в Україні просто нема чого урізати, оскільки зарплатні та пенсії є мізерними. Зараз Україна балансує на межі зубожіння, яке, слідуючи підходу Світового банку, настає при прибутках, менших за 1,25 долара в день на людину.
Важливою відмінністю є той факт, що «євротрійка» примушує пробачити грецькі борги приватних власників державних боргів Греції, серед яких виявилися такі солідні фінансові установи «Deutsche Bank», «EFG Eurobank», «HSBC», «ING Bank», «Morgan Stanley» , «Royal Bank of Scotland», «Societe Generale», «UBS» і «Unicredit». Філантропією тут і не пахне. За це зазначені великі банки розраховують отримати вигідні преференції від Євроцентробанка. Зате постраждають дрібні власники акцій, яких змушують пробачити борги. Словом, в Європі, як і в Україні, великий капітал за підтримки держави живе і себе примножує за рахунок пересічних громадян і більш дрібного бізнесу під розмови про конкуренцію та інновації.
Чи не найбільш важливою відмінністю Греції від України є те, що в Елладі мова йде про практично стабільну грошову одиницю євро, що є другою резервною валютою в світі після долара США і першою такою валютою в Європі. У зв'язку з цим, в Греції немає проблем з подібною українською обвальною девальвацією, що викликає інфляційні шоки.
Але в головному антикризові заходи в Греції та в Україні збігаються - в їхній абсолютній нікчемності! За винятком Греції та низки інших країн південної та «нової» Європи, в країнах старої Європи наслідки кризи 2008-2009 років долалися абсолютно протилежними методами! Уряди більшості країн ЄС у 2009 році збільшували державні витрати за рахунок боргів, прагнучи таким чином стимулювати відновлення економічного зростання.
Політика «затягування пасків» під час кризи не принесла успіху в жодній країні і тільки поглиблювала економічний спад. Збільшення податкового тиску веде до скорочення підприємницької активності та падіння платоспроможного попиту. Компенсувати втрати приватного сектора, насамперед малого та середнього бізнесу, держави Європи не в змозі через відсутність скільки-небудь серйозних інвестицій, здатних створити робочі місця, згенерувати надходження до бюджету і зростання ВВП. Приблизно це ж має місце в Україні на тлі обвальної девальвації і остаточного знищення платоспроможності населення шляхом експропріації у нього останніх грошових коштів через катастрофічне підвищення тарифів ЖКГ, цін на продукти харчування та товари першої необхідності. Зростання безробіття спричинить подальше скорочення споживчого попиту та збільшення, а не скорочення, соціальних витрат на допомоги по безробіттю, субсидії і так далі, а ВВП буде скорочуватися, а не рости. Також падіння економіки буде збільшувати, а не зменшувати дефіцит бюджету і державний борг. Таким чином, виникає і розгортається свого роду оберт погіршення соціально-економічної ситуації, яка провокує зростання соціально-політичної нестабільності навіть у спокійній Європі. А що тоді говорити про Україну, де відбувається війна ...
Найцікавіше, що згубність програм бюджетної економії, подібних тим, які застосовуються в Греції, визнають серйозні економісти, включаючи функціонерів МВФ. Так, головний економіст МВФ Олів'є Бланшар ще в 2012 році хитромудро, але недвозначно заявляв: «Занадто швидка відміна фіскальних стимулів (зниження податкових ставок, податкові канікули, скорочення внесків до соціальних фондів) в країнах, де виробництво і без того скорочується, може продовжити рецесію , не забезпечуючи очікуваної бюджетної економії. Це особливо справедливо, якщо консолідація (зменшення дефіциту бюджету) зосереджена на урізанні державних витрат і якщо масштаб консолідації значний».
Програми економії в Греції навіть не зачіпають такі питання, як розвиток нових виробництв, а навпаки, ведуть до знищення діючих. Єдине, що Брюссель дозволяє Греції розвивати, - це туризм, очевидно, щоб перетворити Грецію в такий собі «туристичний придаток». Тим більше, що туризм не вирішує проблеми, він дуже чутливий до загальної економічний ситуації в світі та підданий коливанням. Але колись Еллада мала потужне суднобудування і низку інших розвинених галузей промисловості, не кажучи вже про сільське господарство. Країна має запаси нафти і газу, а також поліметалів, включаючи золото, нікель і низку інших.
Олександр Карпець
Джерело: «Главком»
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції