Гагаузія, камо грядеши?
В Гагаузії почалися виборчі перегони – у ЦВК зареєстровано вже десять кандидатів на посаду голови автономії. Вибори башкана відбудуться усього за два місяці - 22 березня, проте деякі впливові політичні сили і досі не визначились зі своїми вподобаннями.
Березневі вибори башкана Гагауз Єрі выдзначають нову епоху - теперішній голова Михайло Формузал, що керував автономією вісім років поспіль, піде у відставку, не маючи права балотуватись втретє. Наразі Гагаузія буквально обирає своє майбутнє: стосунки з Кишиневом, внутрішній розвиток, зовнішньо-політична орієнтація, - змінитися може все. Втім, експертів «зі сторони» в першу чергу цікавить останній пункт – міжнародна політика автономії вплине на ситуацію в регіоні в цілому.
Проросійський вектор
Лакмусовим папірцем, що відображає реальні політичні вподобання гагаузьких виборців стали вибори у парламент Молдови, що пройшли в листопаді. Республіканська партія соціалістів, яка йшла під гаслами відміни угоди про асоціацію з Европейським союзом і вступом до Евразійського економічного союзу, завоювала у Гагаузії більше 57 відсотків симпатій виборців. А отже кандидатам у башкани, кажуть експерти,тим чи іншим чином доведеться апелювати до подібної риторики, принаймні, хоча б декларувати зміцнення стосунків з Російською Федерацією.
«Від результату цих виборів залежатиме, чи збереже Росія свій вплив в Гагаузії, як важіль тиску на прозахідну владу Кишинева, - зауважує у коментарі «Насправді» керівник Єдиного інформаційно-аналітичного центру «Євразія-інформ» Володимир Букарський. «Гагаузія нині - один з форпостів Росії на правобережній Молдові. Переважна більшість гагаузів налаштовані проросійськи, багато з них працюють у РФ», - додає політолог.
Аналітики місцевих ЗМІ впевнені, що саме через Гагаузію Москва може «спонукати» офіційний Кишинів брати участь у російських геополітичних проектах. Так, за даними видання «IPN» ведуться перемовини про знижки на газ та відміну російської заборони на імпорт молдавської плодово-овочевої продукції, підкріплені регулярними візитами гагаузьких делегацій до російської столиці.
Успіх «проросійської» соціалістичної партії на парламентських виборах прямо пов’язують з впливом Російської Федерації. Втім, не зважаючи на виборчі досягнення лівих сил (25 мандатів із 101 у соціалістів, 21 - у комуністів), сформувати коаліцію у парламенті їм не вдасться, при владі в Молдові залишаться проєвропейські партії. До того ж, республіканська комуністична партія дещо змінила вектор та активно веде перемовини щодо парламентської коаліції з колишніми ідеологічними ворогами – ліберально-демократичною партією. Усі ці процеси не можуть не впливати на вибір мешканців автономії, яким потрібна гарантія того, що Кишинів буде враховувати їхні зовнішньополітичні вподобання. А вони були чітко сформовані на минулорічному референдумі, коли більше 97 відсотків гагаузів проголосували проти вступу до ЕС та за інтеграцію Молдови до Митного союзу.
Незалежні кандидати
Більшість претендентів на посаду башкана Гагаузії йдуть на вибори самовисуванцями. Це особливість регіону – місцеві звикли довіряти конкретним персоналіям, а не республіканським партіям. Два основних кандидати – депутати молдавського парламенту комуністка Ірина Влах та демократ Микола Дудогло вже «відхрестились» від своєї партійності, втім це сталося з різними ступенями скандальності.
Лідер гагаузьких комуністів Ірина Влах ще у грудні відмовилась входити до фракції ПКРМ у парламенті, не зважаючи на те, що стала депутатом за партійним списком. На минулих виборах башкана Влах, як кандидат від комуністів, отримала 30 відсотків голосів виборців, проте цими днями опальну депутатку виключили зі складу Політвинкому та Центрального комітету політсили. Соратники політика розцінюють це, як боротьбу з інакомислячими. Так, депутат Народних сборів Гагаузії, комуніст Роман Тютін заявив про свій вихід із ЦК партії в знак солідарності з Іриною Влах.
«Політика компартії зараз прийшла до того, що їй необхідно позбавлятися від недогодних, від інакомислячих, які вважають, що наш основний партнер Російська Федерація, - пояснює «Насправді» свою позицію Роман Тютін. - Я вважаю, що ПКРМ не має морального права співпрацювати з проєвропейськими силами. Ми бачимо, що відбувається в усьому світі завдяки діям американців і ЄС, відповідно особисто для мене неприпустимо співпрацювати з цими олігархічними партіями».
Якщо комуністи на республіканському рівні наразі помовчують про Митний союз, то у своїй заяві про висування на посаду голови Гагаузії Ірина Влах прямо заявляє про необхідність євразійської інтеграції.
«Шанс на відродження провідної галузі в регіональній економіці - сільського господарства та переробної промисловості - нам дасть тільки повноцінне співробітництво з Російською Федерацією та інтеграція в Євразійський економічний союз», - сказано в заяві Влах на її офіційному сайті. Також у Російській Федерації команда кандидатки вбачає гаранта молдавської державності та гагаузької автономії «в умовах стрімкої румунської експансії і зростання антиросійських настроїв в кишинівських органах влади».
Головним суперником Ірини Влах стане примар Комрату та лідер Демократичної партіі в Гагаузії Микола Дудогло. Він досвідчений учасник виборчих перегонів на рівні й муніципалітету, й автономії. Вже двічі Дудогло виходив у другий тур виборів та двічі програвав їх діючому башканові Михайлу Формузалу.
Заяви політика про незалежний статус на березневих виборах пройшли без скандалів. У коментарі «Насправді» Микола Дудогло повідомив, що його самовисування не є новиною та обговорювалось ще на етапі підтримки ДПМ: «Я не використовую електорат демпартії, у мене є свій власний. Мі співпрацювали, тому що була необхідність вирішувати кадрові питання, частина з них вже реалізована в новому парламенті», - наголосив політик.
Демократична партія – послідовні прихильники євроінтеграції Молдови отримали на парламентських виборах від Гагаузії менше 10 відсотків голосів. Не зважаючи на те, що Дудогло йде в якості незалежного кандидата, у виборців він буде асоціюватися саме як опонент лівих сил, зауважує «Насправді» політолог Володимир Букарський: «Дудогло заплямував себе багаторічною співпрацею з прозахідною владою Молдови. Він був обраний депутатом від прозахідної Демократичної партії, яка належить олігархові Плахотнюку. І хоч гагаузькі виборці на внутрішніх виборах намагаються не мати справи з загально молдавськими партіями, хто такі Влах і Дудогло, і який олігарх стоїть за ними обома, в Гагаузії чудово знають», - відзначає експерт.
Цікаво, що на з’їзді організації «Нова Гагаузія», яка власне й висунула Дудогло на посаду башкана, були присутні уповноважені особи президентів Російської Федерації й Турції. «Ці країни є нашими головними партнерами, тому вони були на з’їзді, щоб довести свою підтримку», - заявив Дудогло у коментарі нашому виданню. Також політик додав, що він не є прихильником євроінтеграції і також підтримує південно-східний вектор розвитку республіки.
«Втім, глобальні республіканські питання Гагаузія не може вирішувати, - наголошує Дудогло, - головне для нас – це не допустити ситуації, яка склалася на Україні. Наша справа це все обговорювати, щоб не було конфлікту. До того ж зараз необхідно відійти від політичних питань максимально в економію, щоб Гагаузія нарешті справилась з тими труднощами, які у нас є».
Передвиборчі загадки
Третьою впливовою силою на майбутніх виборах ймовірно буде діючий башкан Михайло Формузал. Місцеві ЗМІ дають великі шанси тому кандидату, якого він підтримає. Голова Гагаузії заявив «Насправді», що свою думку він висловить в середині кампанії, коли будуть опубліковані програмні тези кандидатів. «Кандидати у яких в програмі будуть інтереси Гагаузії на першому місці, хто буде відстоювати інтереси автономії у складі республіки Молдова, отримають мою підтримку», - сказав Формузал. З приводу ж прийнятної зовнішньої політики думка башкана автономії незмінна вже кілька років: «Я завжди дотримуюся однієї й тієї ж думки - наші економічні інтереси на сході, наші ринки збуту продукції на сході, але при цьому Молдова повинна бути нейтральною країною, позаблоковою. Ніяких НАТО. А от з Євразійським економічним союзом співпраця можлива», - додав політик.
Поки що залишається невідомим і те, кого підтримає Партія соціалістів Республіки Молдова – єдина політсила, чий рейтинг не завадить кандидату у башкани. Лідер соціалістів Ігор Додон заявив, що партія обере того, хто виступить за денонсацію Угоди про асоціацію з ЄС та за вступ до Євразійського економічного союзу. «Ми готові підтримати того кандидата, що розділяє наші позиції та внесе ці пункти у свою передвиборчу програму», - передає пряму мову політика «Gagauzinfo».
При цьому, вочевидь, пунктів більше ніж два, оскільки ПСРМ відмовилась підтримати першого заступника Формузала Валерія Яніогло, тому що він не є «новим політиком», - свідчать «Gagauzianews». Слід додати, що за даними видання, цей кандидат хоч і заручився допомогою організації «Єдина Гагаузія», яка завжди виступала на боці теперішнього башкана, підтримку самого Формузала Яніогло не отримає.
На думку керівника Єдиного інформаційно-аналітичного центру «Євразія-інформ» Володимира Букарського Партія соціалістів буде рекомендувати сильного лівого претендента: «ПСРМ вважає неприйнятною для себе перемогу Дудогло і має намір підтримати найбільш сильного політика, який зможе протистояти цьому кандидату, як висуванцю від прозахідної колоніальної влади Кишинева».
Михайло Формузал у свою чергу відзначає, що прозахідні партії будуть намагатися розділити ліві голоси, використовуючи технологію великої кількості кандидатів: «Демпартія і ліберал демократи хочуть не дати можливості адекватному кандидатові перемогти з першого туру. Їх завдання шляхом поділу голосів вилізти у другий тур і витягнути туди обов'язково когось із 6-7 кандидатів, яких вони висуватимуть. І найбажаніша кандидатура – це примар Комрату. Адже їм потрібен раб, який буде виконувати волю Кишинева на шкоду гагаузькому народу».
І дійсно, у ЦВК Гагаузії вже заявили, що вибори 2015 року будуть найтяжчими в історії автономії саме через велику кількість кандидатів. Втім, явно зареєструвалися ще не всі претенденти, а отже найцікавіше, як завжди, ще попереду.
Олеся Клінцова