Українцям продають неперевірені ліки під виглядом дієтичних добавок

Українці зрозуміли, що хворіти зараз сильно дорого, тому намагаються приділяти увагу профілактиці, зокрема, масово їдять вітаміни і різні БАДи.

Про це пише UBR.

У 2016 році наші співгромадяни купили в аптеках 1,4 млрд упаковок препаратів на суму 57,2 млрд грн. З них власне на ліки довелося 80,6% (48,1% рецептурних препаратів і 32,5% безрецептурних). Про це свідчать дані дослідження маркетингової компанії «Бізнес-Кредит».

Як відзначають аналітики, вперше за останні три роки відбулося зростання ринку аптечного роздробу в грошовому і натуральному вираженні. Так, кількість проданих упаковок зросла на 13%, хоча це рекордів 2010-2011 років, коли щорічно продавалося 1,6-1,7 млрд упаковок, нам ще далеко.

Найбільше зростає попит, за даними дослідників, на біологічно активні речовини (БАР), так звані біодобавки. Найменшим інтересом у покупців користувалися косметика і космецевтичні кошти (лікувальна косметика), а також лікарські чаї і рослинна сировина.

За даними іншого дослідження – PharmXplorer / Фармстандарт компанії Proxima Research, косметика є найдорожчою категорією, для якої середньозважена вартість становить 51,9 грн. за упаковку. Це, очевидно, стало однією з причин падіння попиту на дану категорію товарів.

У той же час українці, крім ліків, активно купують профілактичні засоби, зокрема, різні дієтичні добавки. На їх частку, за даними компанії «Бізнес-Кредит» доводиться 5,8%, що приблизно вдвічі більше, ніж на косметику.

Але справа не тільки в тязі українців до профілактичних засобів. «Зростання попиту пов’язаний і з тим, що багато виробників перереєстрували частину своїх препаратів як БАВ. Їх менше регулюють, ніж класичні ліки. Наприклад, їх можна рекламувати, хоча ПДВ треба платити 20% а не 7% як на ліки », – розповів UBR.ua директор з розвитку маркетингової компанії« Бізнес-Кредит »Андрій Цуркан.

Як пояснила консультант з маркетингу компанії «Бізнес-Кредит» Олена Карчевська, щоб довести лікувальний ефект препарату, треба пройти складну процедуру реєстрації в Державному експертному центрі. БАВ ж не перевіряють на предмет їх ефективності, а тільки вимагають підтвердження безпеки. Це великий клас препаратів, які можуть продаватися не тільки в аптеках, а й, наприклад, через мережі багаторівневого маркетингу та навіть в супермаркетах.

У випадку ж з ліками, особливо новим і оригінальним, потрібно реєструвати активно діюча речовина, проводити клінічні дослідження. На це йде 5-10 років і мільярди доларів. Тому за кордоном є клас так званих medical device, де активна речовина по суті таке ж, як в класичному ліках, але препарат призначений, наприклад, не для прийому всередину, а для використання в якості засобу для зовнішнього застосування (мазі або крему), або ополіскувача порожнини рота.

«Це скорочує витрати до стадії завершення дослідження. І тоді на підставі цих документів у нас в Україні можна реєструвати ці medical device », – каже Олена Карчевська.

Сплеск споживання БАДів спровокований і маркетинговими зусиллями компаній. Наприклад, стає модним пити вітаміни або імуномодулюючі препарати.

«Є препарати, зареєстровані як БАВ, але все-таки ефективні. Тому громадяни використовують їх в якості профілактичних засобів », – пояснює Андрій Цуркан.

До того ж багато українців воліють лікуватися самостійно, не вдаючись до допомоги лікарів. Наприклад, опитування, проведене соціологічною групою Рейтинг, показав, що чим молодші респонденти, чим вищий рівень їх освіти і чим вони заможнішою, тим кращим вони вважають стан свого здоров’я.

Серед чоловіків більше тих, хто вважає своє здоров’я добрим або дуже добрим, в порівнянні з жінками (49% і 39% відповідно). Трохи менше третини (29%) українців заявили, що мають хронічні захворювання, 71% – кажуть, що немає. При цьому 62% українців не зверталися торік до лікаря жодного разу.

Серед більш 2 тис. Виробників на ринку аптечних товарів ліки реально випускають менше 600 компаній. Вони пропонують всього близько 10 тис. Асортиментних позицій із загальної кількості в 45 тис. Позицій.

Так само, як і в випадку з лікувальною косметикою, для споживача ліків вирішальним фактором є ціна. Однак тут, як показують дослідження, з’явилися зрушення на користь середньої цінової категорії.

Зокрема, українці стали менше купувати дорогих імпортних ліків і перейшли на такі ж, але в середній ціновій категорії. А ось вітчизняних медикаментів, навпаки, більше набувають найдорожчих.

Тобто, люди намагаються знайти золоту середину – найякісніше за розумною ціною. Йдеться про діапазон в 100-300 грн за умовну упаковку. Для порівняння: загальний середній показник вартості упаковки – 52,6 грн.

За рік середньозважена ціна зросла на 6%. Для імпортних препаратів в сегменті дорогих ліків середній показник збільшився з 283,2 грн до 300,8 грн за упаковку, що призвело до зниження попиту в цьому сегменті і збільшення споживання препаратів середнього сегмента, які подорожчали з 93,5 грн до 102,3 грн .

Вітчизняні ліки продаються в основному в низькому ціновому діапазоні (51,3% всіх продажів), де середньозважена ціна зросла до 14,3 грн за умовну упаковку. Але купівельний попит перемістився в найдорожчий сегмент, де ціни за рік підскочили з 266,4 грн до 292,7 грн.

Як пояснив представник асоціації «Виробники ліків України» (аплуа) Анатолій Редер, собівартість виробництва ліків в Україні зросла на 27-29%.

«Енергоносії, транспортні послуги, імпортні складові, все дорожчає. Тому ліки не будуть дешевшати », – прогнозує Редер.

Але, як стверджує експерт, в нинішніх умовах ніхто не буде продавати їх за завищеними цінами. Тому можна говорити лише про те, що інфляція в фармацевтиці не буде вищою за, ніж в середньому по промисловості.

«Звичайно, можна знизити кількість діючої речовини і тоді ліки будуть дешевші, тільки хто від цього виграє?», – Кажуть в асоціації.

Втім, повірити в те, що аптекарі торгують ліками буквально собі в збиток, заважає той факт, що в різних торгових точках вартість одного і того ж препарату може відрізнятися в 1,5-2 рази і більше, що свідчить про захмарні накрутки.

Смотрите также