10 українських фільмів, що справді заслуговують на увагу

10 українських фільмів, що справді заслуговують на увагу

Попри складні умови роботи, та катастрофічний брак коштів наші митці творять справжні шедеври.

Ми підготували для вас 10 вітчизняних стрічок, знятих вже в час незалежності України, які справді заслуговують на вашу увагу.

Плем’я (Режисер Мирослав Слабошпицький)

Один з найтитулованіших українських фільмів. Світова прем’єра на Каннському кінофестивалі. Там український фільм отримав багато позитивних відгуків критиків, а також Гран-прі у паралельній конкурсній програмі “Тиждень критики”.

А от американське видання Rolling Stone назволо “Плем’я” найпотужнішою стрічкою 2015 року за впливом на глядачів.

Ця стрічка справді справляє дуже сильне враження. Фільм лякає, засмучує, деякі сцени викликають відверту огиду – при цьому він нікого не залишить байдужим. Це історія про глухонімих підлітків та їхню тяжку долю в інтернаті. Стрічка відзнята мовою глухонімих без дубляжу чи субтитрів, а головні герої фільму не професійні актори, а звичайні підлітки. До речі, це єдиний у світі фільм, знятий без жодного слова.

Брати. Остання сповідь (Режисер Вікторія Трофіменко)

Стрічка зібрала чимало нагород на міжнародних кінофестивалях. Зокрема, у Румунії фільм визнали “Найкращим дебютом”, а на кінофестивалі “Кіношок” стрічка здобула нагороду за “Найкращий сценарій”. А от кінокритиків Московського фестивалю вразила гра виконавиці головної ролі Наталі Половинки, за що львів’янка отримала приз за “Найкращу жіночу роль”. Також стрічка здобула “Приз російської преси”.

“Брати” – це психологічна драма про двох братів-гуцулів. В їхнє карпатське село приїжджає письменниця, яка читає в місцевому монастирі лекцію про святих та юродивих. Через певні обставини жінка не може покинути хутір і стає єднальною ланкою поміж двома братами, що за останні 40 років не промовили один одному ані слова.

Поводир (режисер Олесь Санін)

Ще один фільм, що викликає дуже сильні емоції в глядачів. Одну з головних ролей у стрічці зіграла українська співачка Джамала. Вона записала і саундтрек до фільму.

Це історична драма про трагічну долю українських кобзарів у часи сталінських репресій. Гаслом фільму є фраза: “Заплющ очі — дивись серцем”.

Фільм був у всеукраїнському прокаті і протягом 2 місяців був у десятці лідерів. Загалом у прокаті фільм зібрав майже 15 мільйонів гривень – це дуже хороший показник для української стрічки.

“Поводир” глибоко проникав у свідомість українців. Багато хто, виходивши з кінотеатру, не міг опанувати емоцій кілька годин.

До речі, прем’єра на телебаченні відбулась на нині скандально відомому телеканалі “Інтер”.

Іван Сила (Режисер Віктор Андрієнко)

Дуже хороший вітчизняний фільм для дітей та молоді. В основу фільму лягла реальна історія про українського силача Івана Фірцака, який народився на Закарпатті. Він виборов титул найсильнішої людини світу 20 століття.

Головну роль зіграв український силач Дмитро Халаджі. У фільмі також знявся Василь Вірастюк.

Параджанов (Режисери Олена Фетісова, Серж Аведікян)

Біографічний фільм про легендарного українського і вірменського режисера Сергія Параджанова. Попри критику радянської влади та навіть тюрму, кіномитець залишився вірним собі і продовжував творити.

Це естетично “смачний” фільм з елементами сюрреалізму. Стрічка легко дивиться і попри драматизм залишає приємне враження після перегляду.

“Параджанов” також був висунутий від України на премію Оскар в номінації “найкращий фільм іноземною мовою”.

ТойХтоПройшовКрізьВогонь (Режисер Михайло Іллєнко)

Ця військова мелодрама розповідає про долю радянського льотчика, який став вождем індіанського племені. Попри драматизм основної історії моментами фільм викликає у глядачів посмішку і загалом залишає позитивний, добрий “присмак”.

Стрічка містить багато містичних і навіть казкових сцен, притаманних фільмам Михайла Іллєнка. Прослідковується зв’язок з іншою роботою Михайла Іллєнка — “Фучжоу”.

Аврора (режисер Оксана Байрак)

В основі мелодрами – історія маленької дівчинки Аврори, що постраждала у Чорнобильській аварії. Дівчинка обожнює балет та танцювати, але через дозу серйозну опромінення – життя дівчинки висить на волосині.

Цей фільм представляв Україну на премії “Оскар”.

Крім того Байрак отримала за стрічку премії в трьох номінаціях: “Найкращий вітчизняний прокатний фільм”, “Найкращий сайт до фільму” та “Людина року в кінобізнесі”.

Мамай (Режисер Олесь Санін)

Ця драма – така собі українізована історія Ромео і Джульєтти, розбавлена українським та кримськотатарським фольклором.

У фільмі дуже мало діалогів, але вони й не потрібні. “Мамай” містить багато описових кадрів, що приносить естетичну насолоду. До речі операторську роботу Сергія Михальчука відзначили і кінокритики.

Стрічка також переставляла Україну на премії “Оскар”.

Молитва за Гетьмана Мазепу (Режисер Юрій Іллєнко)

Це перший повнометражний український фільм за роки незалежності, на створення якого витратили справді великий бюджет – 12 мільйонів гривень. Сам режисер Іллєнко заявив, що до створення цієї стрічки він йшов усе своє життя.

В основі фільму суперечлива історія гетьмана Івана Мазепи, та його стосунки з царем Петром І.

Фільм, відзнятий у 2001 році, викликав шквал критики в Росії, зокрема,через “неправильний” образ Петра І. Довгий час фільм “лежав на полиці” і в Україні. Лише у 2010 оновлена версія фільму врешті дійшла до глядача.

Штольня (Режисер Любомир Левицький)

Це перший україномовний трилер. Сюжет стрічки дуже банальний і багато в чому скалькований з американських “страшилок”. Багато критикували “Штольню” і через поганеньку акторську гру – головних героїв трилера зіграли переважно молоді українські співаки.

Однак він став справді першим з українських фільмів, хто заповнив цю нішу. З рештою кіно знімають не лише для фестивалів, але й для звичайного, часто мало перебірливого глядача.

До речі, заради першого вітчизняного трилеру українці активно штурмували кінотеатри. У підсумку фільм заробив близько 120 тисяч доларів касових зборів.

Автор: Ірина Полицька
Джерело: 24 Канал